Василь-Костянтин Острозький. Представник князівської династії Острозьких, син великого гетьмана литовського Костянтина Івановича Острозького — Василь Костянтин Острозький (1526— 1608 рр.) був найвідомішим діячем могутнього роду волинської гілки князів Мономаховичі-Романовичів, нащадків Романа і Данила Галицьких. Наречений при народженні Василем, у зрілому віці на честь батька взяв ім'я Костянтина. Володів третиною земель усієї Волині. Крім того йому належало чимало міст і сіл на Київщині, Поділлі та Галичині. Був старостою володимиро-волинським, маршаклом волинським, воєводою київським і сенатором Речі Посполитої. Вважався однією з найвпливовіших політичних постатей свого часу. Виступав претендентом на польський престол у 1572 р. і 1587 р.

Претендував і на московський трон (після смерті царя Федора 1598 р.). Підтримував тісні зв'язки з українським козацтвом, використовуючи його для захисту українських земель від татарських набігів, а також досягнення власних політичних цілей. Відіграв значну роль у національно-культурному і духовному житті України-Русі.

Князь заснував школи в Турові та Володимирі-Волинському, академії та друкарні в Острозі. Фундував православні церкви і чернечі обителі під Дубном, Луцьком, в Любартові. Виявляв сприяння становленню церковних шкіл у Києві, Володимирі, Турові. Загалом за своє життя збудував близько 600 церков, 20 монастирів, католицький костел, мусульманську мечеть, іудейську синагогу. Його слово було вирішальним при виборі кандидатів на вакантні єпископські посади. Король Стефан Баторій називав князя опікуном церкви в Речі Посполитій. Константинопольський патріарх Ієремія ІІ титулував його "стражником Святої Церкви". Фактичний правитель Московії Борис Годунов 1587 р. звертався до нього як до "пана християнського". Виняткова роль, яку посідав князь Острозький у православному світі, дозволяла йому претендувати на заснування на руських землях нового православного патріархату. 1584 р. князь виступав за перенесення резиденції інтернованого за наказом османів на острів Родос патріарха Ієремії ІІ до Острога

 

Інформацію взято з сайту http://litopys.com.ua