Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Майбутній козацький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний народився 1577 або 1578 р. в селі Кульчиці Самбірського повіту Руського воєводства у руській шляхетській родині Конашевичів-Попелів, гербом якого був "Побуг". Освіту здобував у 80—90-і рр. у школі Львівського братства та знаменитій Острозькій академії. До козацького товариства долучився вже наприкінці 1590-х рр. Будучи людиною освіченою, вольовою і цілеспрямованою, вже в 1606 р. був уперше обраний на гетьманування. У 1618 р. гетьман Сагайдачний із усім Військом Запорозьким вступив до "Ліги християнської міліції" міжнародного союзу, який очолював герцог де Невер, французький нащадок візантійської династії Палеологів. Ліга мала на меті об'єднати зусилля європейських володарів для боротьби з османською загрозою. За гетьманування Сагайдачного відбулося остаточне організаційне оформлення Війська Запорозького. Викристалізувалися такі інститути козацького самоврядування як військова рада, рада старшини. Відбувся поділ товариства на полки, сотні та десятки на чолі з полковниками, сотниками й отаманами.

 Оформився склад військових старшин: осавулів, судді, писаря, обозного та хорунжого. У стосунках з керівництвом Речі Посполитої Сагайдачний сповідував тактику політичного діалогу, намагаючись завдяки гнучкій дипломатії втримувати мир у взаєминах Війська Запорозького з королем і республікою. Прагнув якнайефективніше нейтралізувати радикалізм урядових "яструбів", аби мати змогу легалізувати козацький устрій Наддніпрянщини, застерегти за статечним, старовинним козацтвом відповідну соціальну позицію. Неодноразово йшов на показові поступки королівським комісарам, щоб згодом досягти ще більших поступок від супротивної сторони. Водночас, згідно спостереженням сучасників, нещадно карав радикально налаштованих лідерів козацької сіроми, котрі намагалися порушити крихкий мир. Гетьман Петро Конаневич Конашевич Сагайдачний помер від тяжкої рани, яку дістав у битві під Хотином у 1621 р. і похований у Києво-Братському монастирі. Перед смертю Сагайдачний заповів своє майно на освітні, благодійні і религійні ціни, зокрема, Києвському братству і Львівській братській школі.

 

Інформацію взято з сайту http://litopys.com.ua